МузПростір

Потяги, верби, синій колір, музика та мама – це те, що в житті вона любить найбільше. Якщо не співачкою, то не бути вже ніким – її стійкий принцип. А якщо співати, то лише наживо.

Так, 15 жовтня у київському клубі «http://crystalhall.com.ua Crystal Hall» відбувся один з небагатьох концертів Аліни Орлової в Україні. Концерт ще не почався, а публіка подекуди горланила пісні, кучкувалась та пускала бісиків на охоронців. Та, в принципі, нічого більше їм і не залишалось – вітер, холод і нестерпне годинне очікування концерту давало про себе знати. Ситуація відразу ж змінилась після того, як народ нарешті потрапив у клуб: після 10 хвилин оплесків на сцені з’являється та сама литовка з російським характером. Все така ж руда і кудрява, замріяна і сором’язлива, неординарна та незмінно тендітна. Незвичайним був і сам виступ Аліни. Він супроводжувався абсолютно різними короткометражними фільмами. До того ж лише чорно-білими і лише в уповільненому вигляді. Кожній пісні – свій фільм, кожному фільму – свій герой. От чого-чого, а героїв було достатньо: діти і літні люди, плавці на тренуванні і дівчина, що корчить гримаси, чоловік, що робить зарядку і хлопчак, що танцює дивні танці. А от ідея одна – емоції, всі можливі емоції, бо саме вони споріднюють всіх навколо. Виступ литовки виявився своєрідним музичним міксом. Частину пісень вона виконала з альбому «Дикая собака Динго», а частину з нового альбому «Mutabor». Пісні з останнього альбому супроводжувались за допомогою віолончеліста та гітариста, а на клавішних – традиційно Орлова. В її репертуарі лише декілька пісень російською, всі інші – литовською та англійською, тому зрозуміти їх доволі важко. Багато хто виходив з положення по-простому, по-нашому, як справжній українець – бурмотів вже завчені слова іноземною мовою, не здогадуючись про що там йдеться. Людям вистачало просто рідкісно-сильного та дійсно непідробного вокалу. А вона співає про життя. Про те, яким його бачить саме вона. І всі теж підсвідомо починають його сприймати через призму рудого волосся. Аліна: «Вся моя музика – это эмоции. Тоже самое могу сказать и о текстах. Всё это идёт где-то изнутри, оно неподдельное и спонтанное. Вот что-что, а это я планировать не в силах. Поэтому и о карьере я думаю крайне редко.» Думай – не думай, та покидати сцену співачка і не збирається. Аліна: «Я вообще не понимаю как можно что-нибудь бросить. Даже если меня не будут слушать забитые залы людей, я буду петь и дальше. Мы расстанемся с музыкой лишь тога, когда она сама от меня уйдёт.» Дві запланованих години концерту так і залишились під грифом «заплановано». Вереск публіки «На біс!» зробив своє діло і Аліна знову з’явилась на сцені. Стало тихо і хтось крикнув: «Алина, я люблю тебя». Вона опустила очі, покрилась легким рум’янцем, посміхнулась і ледь чутно відповіла «И я вас». Після чого фани почули ще декілька пісень, серед яких легендарна «Ramuma» та «Кукушка» групи «КИНО».