
Давши блискучий (і не лише через http://www.muzprostir.com.ua/news/in_ukraine/499.html назву) концерт у київському клубі «ХЛІВ», лідерка гурту «Інді.Я» Катя Рокова дала інтерв’ю сайту МузПростір.
? Ваша музика, немов просякнута східними орієнтальними мотивами, Ви використовуєте безліч екзотичних інструментів. Як виникла ідея орієнтальної спрямованості в вашій музиці?
- Мій чоловік, як і більшість наших друзів, захопився Індією. Сталося так, що в нього з’явився такий інструмент як сітар. Дуже незвичний та екзотичний інструмент. Цікавим є той факт, що багато інструментів, на яких ми граємо, нам подарували друзі. Проте все почалося саме з сітару. Навколо нього все завертілося.
? Скільки інструментів Ви використовуєте нині під час виступів? Адже їх справді багато.
- Щоразу, коли ми ідемо на концерт, це дещо нагадує мені циганський табір. Ми завантажуємо усі інструменти, це спричинює деякі складнощі з виїздом. Інструментів дуже багато, я навіть не рахувала, оскільки періодично з’являються нові.
? Скільки часу потрібно, щоб опанувати новий екзотичний інструмент?
- Дивлячись який. В мене взагалі є музична освіта і я займалась на фортепіано. Але вже практично все забула. Елементарні штуки граю. Сергій так само – сітар йому довелося опановувати. Вчився приблизно пів року. Загалом він швидко опановує. Колись Сергія почув Анатолій Вісклярський і запропонував створити гурт. І ми за 2 тижні, фактично з нуля, створили програму. Ми тоді співали кавери та індійські штуки. Поступово з’являлися свої пісні.
? Частина Ваших пісень – це фрагменти ведичних текстів. Ви цікавитесь, вивчаєте санскрит?
- Ми цікавимося індійською культурою. Ми дивимося переклад мантр, які ми співаємо. Це дуже важливо. Стосовно мене, то я знаю значення декількох слів на санскриті.
? Французькою Ви, певно, володієте досконало?
- В дитинстві я жила певний час у Франції. Це було пов’язано з програмами обміну між французами та українцями. Дитинство моє було дуже сильно пов’язане з Францією, тому це стало частиною мене. Це частина мого дитинства. Писати французькою – це моє. Я пробувала писати українською, але мені здається, що в мене це не досить добре виходить.
? Як довго тривала робота над Вашим дебютним відео на пісню «L’or»? Творчі пошуки, як відомо, складають основну частину створення роботи. Як з’явилась ідея відео, де відбувалися зйомки?
- Відео здається простим: нема складного сюжету, лише одна локація. Знімали ми біля Вишгороду, у полі. Нам потрібне було одиноке дерево. Взагалі пісня про любов, звісно. І ми хотіли зняти щось дуже ніжне, романтичне, прагнули передати, донести почуття.
Режисер відео – моя подруга Женя Павлова. Їй дуже сподобалася пісня і ми хотіли втілити щось дівоче, чарівне у відео. В ході роботи були усілякі складнощі: першого разу зламалася камера і ми змушені були перезнімати. Багато над корекцією кольору довелося посидіти. Бюджет відео невеликий.
Насамперед це відео цінне для нас через те, що ним займалися наші друзі.
? У створенні композиції також брав участь соліст гурту «Димна Суміш» Сашко Чемеров. Як з’явилася ідея того, що Сашко напівшепотом виконує свою партію?
- Це була його ідея, яка з’явилася в процесі запису пісні в студії. Сашко наспівував приспів та запитав, що він означає в перекладі з французької. Дізнавшись значення, він запропонував просто начитати ці рядки. Це дуже схоже на Сержа Гінзбурга. Класика французької музики.
? Які гурти Вам подобаються? Хто на Вашу думку вплинув на ваше формування як музиканта?
- Зі співачок я дуже люблю Bjork, мені подобається Amy Winehouse. Дуже сильно вплинула співачка Feist. Також Jeff Buckley, «Kings of Leon» дуже сильно вплинули на моє становлення.
З українських гуртів – «Димна Суміш», звісно, наші друзі. Також молодці «Esthetic Education». Поважаю як музикантів «Gorchitza live project», «Tomato jaws».
? Які Ви любите книжки?
- Дуже люблю французького автора Бориса Віана, зокрема «Піна днів». Він дуже цікава особистість. Не тільки письменник, але й музикант. Кен Кізі «Пролітаючи над гніздом зозулі». Якщо брати до уваги російську літературу – Булгаков, безперечна класика. Також я відкрила для себе Чехова.
Зараз я читаю Алехандро Ходоровські. Я часто беру книжки у друзів.
? Як щодо фільмів?
- «Наука сну» Мішеля Гонгрі. «Цілодобові тусовщики» («24-hour party people»). Нещодавно ми переглянули новий фільм братів Коенів «Серйозна людина». Як на мене, він дуже класний і смішний.