МузПростір

Журналісти та слухачі називають її талант феноменом української культури. ЇЇ голос – унікальний, музика – божественна, та й сама вона схожа на справжнього янгола.

А ще у пресі вона то русалонька, то фея, то світлячок, то солодкоголосий ельф. Або сирена, голос якої зачаровує, змушує забути про земні клопоти і переносить у світ прекрасних і щирих почуттів. Після її концертів байдужих не залишається. Слухачі говорять, що з ними відбуваються дива. Вони стають чистішими і ближчими один до одного. Вони очищуються від усіх людських хвороб: байдужості, лицемірства, заздрості, скупості. Катя Chilly вірить у дива. Говорить, що вони відбуваються тільки там, де людина відчуває себе на всі 100%, там є Бог, там є магія і чудеса. Таємниці виникнення почуттів на сцені під час божевільних концертів без сценаріїв Катя повідала ПРО: До критики прислухаюся, але вирішальний голос серця. Мені здається, що це об’єктивніше. Думки зі сторони я враховую, але слухаю голос свого серця. На відгуки на творчість не зважаю, тому що якби я на це дуже зважала, то можливо б не було нічого відомо з того, що відбувається в моїй музичній творчості. Мій голос – це не диво. Це дійсно дар, але це і праця. Я вже займаюсь вокалом понад 20-ть років. Також я розробляю свої методики, духовні практики і, зважаючи на все, використовую усі технології, які мені можуть знадобитися для того, щоб розвинути свій голос. Це як фарба в руках художника. Треба знати і вміти що з чим змішувати і найголовніше знати, що ти хочеш намалювати. Я виросла в родині медиків. Звичайно, вони на мене вплинули, бо я є частиною цієї родини. Як квіточка на великому дереві. У нас багато квіточок, зокрема у мене є рідний старший брат. Батьки віддали на вокал, як це звичайно буває з майбутніми співаками. Але з мене вийшов би вдалий медик. Я навіть періодично думала про це, але мені здається те, чим я займаюся на сцені, деякою мірою теж стосується медицини. Нетрадиційної, але таки медицини, тому що раніше до віщого слова допускалися лише люди, які вміють керувати своєю свідомістю. Віще слово означає мистецтво співати та вивергати звук. Те, що відбувається у нас на сцені – не відбувається за сценарієм. Головне завданням музикантів і мене як співачки - не бути присутнім особисто на сцені, там є лише наша майстерність, тобто нас там у чистому вигляді як особистостей не існує. Це мистецтво розчинятися у просторі і не заважати тій силі, яка більша за нас, просто робити свою справу. Мене не турбує як реагуватимуть на мій виступ. Мені здається, якщо підходити до виступів як до божевілля, то це цікаво в першу чергу самим музикантам. Це кожен раз подорож і невідомо чим вона закінчиться. А якщо я керуватимусь тільки своїм особистим баченням і буду завжди робити те, що вдалося на попередньому концерті, то мені стане нецікаво. Я сама себе виснажу. А так кожен раз я віддаюся повністю силі і сама віддаюся цій подорожі. Кожен концерт - це одночасно і крок у прірву, я не знаю де опинюся в кінці. Але чим сміливіше я туди стрибаю, тим більше це задоволення. І кожен виходить з концерту як після причастя, тому що ми всі причастилися чимось більшим від нас. Мені здається, що я працюю з найкращими музикантами і над усіма ними знаки сили. Не впевнена, що вибирала їх саме я. Я просто слухняна і дотримуюсь того, що мені показують. У цих геніальних музикантів я вчуся сама. У нас у всіх є велика повага і співчуття одне до одного. Це дуже велика цінність для мене. Останній альбом вийшов у 2006 році. Новий матеріал ми записали минулого року нашим акустичним складом. І виступаємо ми вже біля трьох років з новим матеріалом. Я кожного разу не знаю що буде на моєму концерті. Можливо, саме тому я і досі займаюсь музикою. Майже все у новому матеріалі ґрунтується на українському фольклорі, окрім деяких авторських моїх пісень. Мої пісенні тексти слідкують за музикою. Тобто первинно з’являється мелодія, музика, якісь відчуття, а потім вже за ним позначаються слова. Для мене, те що я роблю – справжнє. Я хочу помічати і включати у своє життя те, чим я хочу бути. Це як їжа. Те, що я їм, тим я стаю. І так у всьому. У всіх органах мого сприйняття. Я задоволена собою, коли дозволяю собі піти у щось тотальне. Наприклад у якусь пісню. І я не соромлюся того, що я задоволена. Собою чи якимось витвором нашого мистецтва. І після цього я з легким серцем іду далі. Досьє: Катя Кондратенко народилась 12 липня у Києві. Рідне місто – обожнює. Вважає, що столиця надихає і допомагає розкрити творчий потенціал людини. У вісім років уперше потрапила на екрани телевізорів.Саме тоді, за її словами, і отримала небезпечну і невиліковну залежність від сцени, камер та телебачення. Катя навчалась у київській загальноосвітній школі і паралельно відвідувала фольклорні гуртки. У третьому класі співала в дитячому фольклорному хорі Ореля. Крім того брала уроки в музичній школі по класу фортепіано і віолончелі. Вже у сьомому класі перейшла на фольклорне відділення школи мистецтв. Потім прийшла черга Національного гуманітарного ліцею при Національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Далі Катя вивчає фольклористику на філологічному факультеті все того ж університету. У 1992 році Катя отримала гран-прі на конкурсі “Фант-лото Надія” з піснями «Бiлi крила» і «Бiсенятко». На цьому конкурсі познайомилась з композитором Сергієм Сметаніним. З весни 1996 року Сергій розпочав новий і незвичнй для української сцени поп-авангардновий проект. Це поєднання прадавніх слов’янських ритуальних співів з надсучасно аранжованою музикою. Співала звичайно ж Катя Кондратенко. З цього року вона живе з новим іменем Катя Сhіlly. У цьому ж таки 96 році Катя Чілі стає найзначнішим відкриттям в українській поп-музиці, вона виборола перше місце серед поп-виконавців на фестивалі “Червона рута” у Харкові. Далі участь у Таврійських іграх, та різноманітних вечірках, гала-концертах. У 1998 році виходить її преший альбом “Русалки In Da House”. Поруч з чисельними виступами Катя навчалась. Коли закінчила Університет, продовжила навчання в аспірантурі - як Київського, так і Люблінського університетів. Коли усі шанувальники творчості Каті Чілі почали говорити про її раптове зникнення зі сцени, співачка нагадала про себе спільним співаником з гуртом «Тартак». Її наступний альбом „Я молода „ вийшов у 2006 році. З 2007 року Катя Chilly виступає з відомим українським джазовим колективом «Solominband». У цьому році стають хедлайнерами одного з найвідоміших джазових фестивалів «Джаз Коктебель 2007». Нині Катя Chilly працює над акустичною програмою, де немає ні краплі електро і готує новий революційний ні на що не схожий матеріал.