МузПростір

На концерт «Оркестру Че» йдеш, як на перше побачення: вони тобі давно подобаються, але ти не знаєш, чим сьогодні все закінчиться. Ця група має свій власний стиль, але якось примудряється ніколи не повторюватися. Про маленькі та великі таємниці «оркестрантів» мені вдалося розпитати Олега Каданова (вокал) та Михайла Кабанова (анімація / візуалізація).

? У вас зараз період експерименту чи творчого ступору?

 

О.К.: Експериментуємо зі ступором. У нас невеликий застій, але, як відомо, будь-яка криза, якщо її перебороти, виливається у щось цікаве і нове. Ми зараз пишемо нові пісні, але не все, з того, що робимо, подобається.

 

? Коли чекати на ваш новий альбом? До нього увійде матеріал з міні-альбому «Роботыцеремоннонесутгидрохоботы»?

 

О.К.: Міні-альбом - це був певний етап, тому що після «Предчувствия нулевого года» захотілося зробити щось більш оптимістичне. Сідати за новий альбом відразу ж не хотілося (трохи більше півроку минуло з моменту релізу), і ми вирішили зробити міні, який і так самодостатній. Матеріал на новий альбом уже є, але концепція звучання - поки найголовніше питання. Я навіть боюся говорити про якісь дати, бо ще нічогісінько не зрозуміло.

 

? В інтерв'ю Олег завжди говорить, що нова концепція звучання не сподобається багатьом слухачам. Це дійсно так?

 

О.К.: Ми набуваємо нових слухачів, але знову-таки втрачаємо старих. Хтось каже: «Це не той Оркестр Че Ну звичайно, не той - людям властиво з часом змінюватися... Відгуки, напевно, більше Інтернет-спілкування показує. У цілому коло слухачів змінюється, і це добре. Ми змінюємося - вони міняються.

 

? Рок-легенди «Foo Fighters» розмістили на своєму сайті оголошення, що вони готові зіграти в гаражі для невеликої кількості слухачів. Для цього шанувальники повинні в короткому повідомленні переконати їх зробити це. А ви б могли виступити в гаражі? Скільки б це коштувало?

 

О.К.: Я думаю, що саме такі концептуальні виступи навряд чи можуть бути пов'язані з фінансовими справами. Це повинна бути якась акція скажена, божевільна, у якій би хотілося  взяти участь. І тут уже мова не йде про гроші, а головне, щоб це було цікаво.

 

? А що б могло вас так зачепити?

 

О.К.: У мене готового рецепту немає, якщо раптом у кого з'явиться ідея - пропонуйте, пишіть нам.

М.К.: Я б напевно, поїхав виступати, якби сказали, що всі дівчата в гаражі будуть голими.

О.К. : Або всі дівчата голі, і в кожної в руці по косяку і пляшці віскі... (сміються)

 

? Чи залучаєте ви фанатів до створення пісень, зйомок кліпів?

 

О.К. : Що стосується написання пісень, то це дуже інтимний процес, куди я нікого не підпускаю. А якщо говорити про зйомки кліпу, то це цілком нормально.

М.К.: Ну так, пам'ятаєш, нам пропонували зробити мультяшний кліп, але якось справа в глухий кут зайшла...

 

? А якби хтось надіслав вам непоганий текст, заспівали б?

 

О.К.: Я не знаю, на даний момент я, напевно, не дозрів ще щось чуже робити в концепції Оркестра. Зустрічаю класні тексти і думаю: от чого ж не я його написав?! Але бажання його переспівати не виникає. Мені подобається поезія Жадана - ось якщо коли-небудь і будемо робити пісні на чужі вірші, то  це буде в першу чергу Жадан.

 

? Яким був ваш перший концерт?

 

О.К.: Як «Оркестр Че» ми вперше виступали в Дергачах. Ми тоді були втрьох, без Міші - Сергій Сова Савенко (кларнет), Оксана Молодоженова (скрипка) і я з акустичною гітарою. Ми виступали на сольному концерті нашої подруги з Дергачів, яка вчилася з нами разом в Театральному інституті. Грали ми тоді пісень 5 або 6 - «Икар», «Бинтомарлевиые дни», які й не хочеться вже згадувати... Ми переживали страшенно, але все, тьфу-тьфу, пройшло добре.

М.К.: По-моєму, «Чекатилу» співали? Я пам'ятаю, набився повний зал бабусь...

О.К.: Ми тоді «Чекатилу» не співали, це ти на другий наш виступ прийшов, коли ми вирішили панконути - подумали, що треба розривати людям мозок. Старше покоління взагалі не розуміло, що відбувається.

 

? Ваші кохані слухають «Оркестр Че»?

 

О.К.: Моя дружина позитивно ставиться до творчості Оркестру.

М.К.: Вони, власне, й познайомилися на цьому грунті.

О. К.: (посміхається) Так. Вона робила нам концерт в Тольятті, і ми почали спілкуватися. Я дуже вдячний їй за те, що вона досить критично ставиться до моєї творчості. Я їй якісь нові пісні граю, і, якщо їй не подобається щось, вона прямо мені про це говорить. І я довіряю її думці.

М.К.: Моїй дружині подобаються деякі пісні, вона ходить на концерти...

 

? Міша, як створюються твої образи? Ти придумуєш їх сам?

 

М.К.: З Олегом.

О.К. : Іноді ми вдвох, іноді Міша сам.

М.К.: Просто останнім часом вже, здається, стільки всього зробили, що починаєш вигадувати - а воно або вже було, або не зовсім цікаво. Знаєш, ще тексти Олегівські незвичайні, і важко знайти зерно образу, якусь дрібницю, яка б відповідала за всю пісню.

 

? На літачку, який ти тримаєш в руках під час виконання пісні «Мертвий пілот», завжди написані різні речі: то Юля і Вітя, то Буш і США... Від чого це залежить?

 

М.К.: Стежимо за часом. Коли були актуальні Юля-Вітя - писали їх, коли було щось про Америку - писали про Америку. Завжди є речі злободенні, про які треба говорити.

 

? Ви не раз зачіпали тему Усами та Америки у своїх піснях. Будете якось реагувати на останні події на Близькому Сході?

 

О.К.: Я не збираюся чіпати цю тему, тому що все настільки просякнуте фальсифікацією! Одні кажуть, що Усама був мертвий ще 4 роки тому, а його образ був потрібен Америці, тому про його смерть не поширювалися. А зараз Обама таким чином заробляє плюсики до виборів. У 2001-му, коли все бахнуло, усі кричали: «Усама, Усама!»... А мені захотілося подивитися на це під іншим кутом. От і з'явилася ця пісня, у якій начебто є співчуття до образу Усами. А зараз зовсім незрозуміло, я взагалі не хочу зачіпати політику, тому що все це велика брехня. І розібратися, де істина, я не вважаю взагалі можливим. Тому краще мовчати.