МузПростір

Візит в Україну кількарічної давності завершився екстремальною ситуацією – музикант загубив паспорт... Цьогоріч казус повторився, але у новій варіації – Горан забув документи у номері готелю в Москві, звідки вилітав до України. На щастя, все вирішилося.

? Ваша нова програма має назву «Алкоголь»… - У мене вийшла однойменна платівка, яка складається із двох частин – «Слив’янка» і «Шампанське». У моєму контракті є обов’язковий пункт – алкоголь на сцені. Якось мене запросили на фестиваль духових секцій у південній Сербії. Подумав, що у форматі фестивалю недоречно грати свій репертуар, тож вирішив виконати пісні, які граємо з колегами перед концертом, щоб розігрітися-повеселитися. Потім переглядав відео з цього виступу і зауважив, що випив набагато більше, ніж звичайно. Зазвичай перед тим, як виходити на сцену, роздаю трішки грошей своїм музикантам, а того разу роздав багато... Тоді подумав: а чому б не записати платівку, адже, якщо мені так легко пилося, треба й іншим допомогти. Це альбом, який змушує пити і танцювати. Музика, присвячена алкоголю, не потребує виправдань. Походжу з країв, де, за традицією, музика завжди сприяла вживанню алкоголю. У нас не слухають класичної музики. ? Скільки градусів у вашому альбомі? - Це платівка для міцних напоїв, а частина з «Шампанським» – для слабоалкогольних. Не поділяв би це на дамські і чоловічі напої, бо з досвіду знаю, що жінки часто полюбляють міцне пійло (сміється. – Б.Г.). ? Який саме алкоголь вам смакує найбільше? – Не настільки захоплююся алкоголем і не стільки вживаю, скільки про нього говорю. Чи не єдине місце, де вживаю алкоголь, – сцена. На платівці є історія про мого тата і маму. Походжу з сім’ї, де алкоголь наробив чимало біди, тому знаю, що означає зловживати і які наслідки можуть бути... Зрештою, залежність можна розвинути до будь-чого. ? Ви якось розповідали, що свого часу відіграли в Україні міні-турне і об’їхали майже усю країну автівкою… Можливо, якесь з міст залишило особливе враження? - Займаюся музикою. Це як спілкування з людьми. Наукою доведено, що музика була першою мовою людства. Навіть у Німеччині, де винайшли флейту 30 тисяч років тому. Це означає, що музика народилася задовго до того, як ми навчилися розмовляти. Музика народжується з ваших найглибших глибин. Якщо оволоділи музикою, можна стверджувати, що навчилися спілкуватися з іншими. В Україні відчув, що моя музика тут як удома. ? Ваші мрії збулися? - Мій тато був полковником, а мама – бухгалтером. Великою мрією мого батька було, аби я став скрипалем. Мама ж мріяла, аби я став інженером. Я ж розпочав свою музичну кар’єру зі стрип-бару, коли мені було 17 років. Бачив більше оголених жінок, ніж усі югославські діти вкупі. Але був момент, коли мало не піддався ризику і не став викладачем філософії. У комуністичні часи, якщо ви вивчали філософію, то ставали викладачем, пропагандистом марксизму. На останньому курсі університету записав свій перший альбом. Так врятував себе. Це було звичайне щастя, яке трапляється далеко не з кожною дитиною, що народжується в сім’ї полковника і бухгалтера. ? Яким є ваш рецепт успіху? - Моє життя, як і кожного жителя Сараєва, поділяється на життя до та після війни. Перед війною я був відомою рок-зіркою. Під час війни жив у Парижі, тож далі мені довелося починати з нуля. Мені пощастило, бо я мав змогу двічі народитися музично. Початок – найпрекрасніша пора. Не бійтеся бути початківцями. Починайте… Довідка «ВЗ»: Горан Брегович – композитор і музикант. Народився 1950 року у Сараєві. Його дискографія налічує близько трьох десятків платівок. Знаний також як автор музики до фільмів Еміра Кустуріци. Живе у Парижі з дружиною та трьома доньками.