МузПростір

Київський гурт «Антитіла» першим з трьох українських колективів виступив на фестивалі Sziget-2010. Своїми концертними та фестивальними враженнями поділився в заключний день Szigetу лідер гурту Тарас Тополя.

? Ви потрапили на Sziget, перемігши на конкурсі від Nemiroff. Як ви потрапили на цей конкурс? Т.Т.: Подзвонили з MTV, запропонували , аби ми ввійшли в п’ятірку номінантів. Ми, звичайно, погодилися, тому що фестиваль Sziget є одним з наймасштабніших в Східній Європі. От і все. ? А не було ніякого попереднього відбору до цієї п’ятірки? Т.Т.: Попередній відбір був з точки зору організаторів – Nemiroff, MTV та Sziget. Вони кого вважали за потрібне, того туди і долучили. Нам пощастило, що нас також вважали за потрібне долучити. ? Вашими суперниками були дуже маститі гурти, більш відомі. Боялися конкуренції? Т.Т.: Я взагалі не знаю слова «конкуренція» в творчості. Конкуренція в музиці – це предмет дискусій журналістів та інших людей, які на цьому спекулюють. Серед нас, музикантів, конкуренція відсутня. Ми в цій п’ятірці – комерційні гурти, хтось більше, хтось менше. Всі маємо свій заробіток і свого слухача. Ми не намагаємося його ні в кого забрати і ні з ким конкурувати за нього. Каналу потрібен рейтинг, пресі – якась перчинка, от і починають влаштовувати різні конкурси і називати це конкуренцією. Це не конкуренція. Це просто якесь банальне співставлення пісень, лірики, і в даному випадку я вважаю, що кожен з п’яти учасників гідно би представив Україну. Нам пощастило, от і все. ? Перемога в конкурсі була для вас несподіванкою? Т.Т.: Авжеж. ? Ви готувалися до фестивалю? Т.Т.: Так. Ми виступали на сцені MTV Headbangers Ball, це – метал-сцена. І ми трохи не в форматі, звичайно, тож нам потрібно було зробити трохи важчі аранжування, додавати гітар в плейбеку. Ну і звісно, ми готувалися – були репетиції, навіть нічні репетиції, тому що хотілося представити Україну гарно, незважаючи на всілякі нюанси. Відсотків на 60 від запланованого ми відпрацювали. ? Були якісь нові пісні? Т.Т.: Взагалі ця програма космополітична, є пісні на українській, російській і, так би мовити, англійській мові, тому що мій пронанс не дозволяє мені впевнено сказати, що ми співаємо англійською. Але ми старалися адаптувати деякі тексти на англійську, для того, аби більше людей мало змогу зрозуміти їх. Я сподіваюся, нам вдалося. Були пісні з першого альбому, з другого, який вийде в жовтні. Програма складалася з 13 треків, з них 2 були абсолютно нові. ? Будете цю програму в такому вигляді, в якому вона була на Сігеті, ще де-небудь грати? Т.Т.: Якщо забажають. Думаю, що на фестивалі «Гніздо», куди ми є запрошені, ми обов’язково злабаємо найкачовіші пісні з цієї програми, бо нам не дадуть грати годину двадцять. ? Багато чекали відвідувачів на концерті? Т.Т.: Чесно кажучи, чекали набагато більше. Але нам пояснили організатори, що специфіка фестивалю Sziget в тому, що люди ходять на ті гурти, які вони знають. Гурт «Антитіла» – абсолютно невідомий в Європі і посередньо відомий навіть в Україні, тому розраховувати на велику кількість людей було б досить самонадіяно. Але навіть для тої кількості людей, яка прийшла, ми відпрацювали – принаймні, зсередини намагались відпрацювати максимум. ? Чекаєте, що Sziget стане для вас якимсь проривом? Т.Т.: Ні. ? Ви вперше на Szigetі?  Т.Т.: Це наша перша взагалі вилазка за кордон. Це дуже великий досвід роботи. Можливість поспостерігати за тим, як працюють зірки світового рівня. Хоча я можу впевнено констатувати, що багато гуртів і виконавців з України цілком могли би конкурувати на Main Stage зі світовими зірками. На жаль, вони не можуть цього зробити, бо Україна є країна третього світу, і як би на це не закривали очі, це так і є. Тому головне, що дав цей фестиваль, – це внутрішню впевненість в тому, що треба рухатись до Європи, до Америки, до того рівня. ? Які організаційні моменти вразили найбільше? Т.Т.: Робота техніків на сцені, стейжд-менеджерів, звукорежисерів, які консолідовано, незважаючи ні на що, за півгодини абсолютно змінюють контекст світла, декорацій, перелаштовуються під кожного іншого виконавця. Це – приклад, як існує робота найвищого рівня. ? Сьогодні чекаєте на Muse? Т.Т.: Авжеж. В мене в машині диски Muse ніколи майже не вилазять з програвача, я просто схиляюся перед цим гуртом, намагаюся брати з них приклад. Для мене сьогодні дуже важливо послухати, подивитися, як вони працюють.