МузПростір

Той факт, що гурт «Механічний апельсин» існує з 1992 року, а дожився до офіційної платівки тільки минулого літа, напевне донині бентежить багатьох шанувальників їхньої музики і самих хлопців. Те ж саме можна сказати і про саму назву. І про те, де ж хлопці були і що робили до 2009 року. Оскільки питань назбиралося немало, пора прояснити «темні плями».

І допоможе у цьому вокаліст «М.А.» Юрій, якого мені вдалося таки вловити поміж концертами-роз’їздами. Зізнаюся чесно, якби не його щира любов до кави, то було би не так легко – завжди привітні, люб’язні і в доброму гуморі з Його вибагливістю слухачем, від нашої братії втікають як чорт від ладану: мовляв, ото маєте прес-конференції – тіштеся, а на п’яти не наступайте. Але цього разу відвертітися не вдалося. Перемогла дружба… і кава. Отже, починаю «допит»: ? Юра, розкажи, будь ласка, який стосунок має назва гурту до культового роману Берджеса, якщо такий взагалі є? Ю.: Назва «Механічний апельсин» має прямий і безпосередній зв’язок з твором Берджеса. Колись ми (я маю на увазі перший склад команди) прочитали цю книжку і вирішили, що наше угрупування буде називатись саме так. Тепер вже важко напевно сказати чому ... Скажемо так: маємо те, що маємо. А кому цікаво – нехай читає книгу на нашому офіційному сайті http://rock-n-roll.net.ua rock-n-roll.net.ua і шукає зв’язок між нами і романом. ? «Механічний апельсин» існує вже 18 років. Досить немало, як-не-як. Теперішній склад довго гартувався? Ю.: Теперішній склад я взагалі вважаю найсильнішим, найбільш згуртованим і справді дружнім. Тому можу сказати точно: гартувався він дуже легко і невимушено (посміхається –Я.Л.) ? Кого з колишніх колег по інструменту згадуєш найчастіше? Ю.: Найчастіше згадую Олексія Максимова . Він, на жаль, помер декілька років тому. А також Сашу Осташко... Шкода, що не можу ніяк знайти його. Та всіх згадую – нам завжди щастило на хороших людей і музикантів водночас. ? Пам’ятаєш перший виступ? Ю.: Звичайно, так. Такі речі не забуваються. Перший наш виступ проходив у ЖЕКівському підвалі, в сусідньому будинку. Там залишилось пустуюче приміщення і двоє наших друзів проводили там невеликі сейшени «для своїх». Вже, на жаль, не пригадаю їх імен, але дай їм Бог здоров’я за їхню працю. ? Що змінилося з того часу – маю на увазі ваше сприйняття музики? Ю.: Та, в принципі, нічого дуже в сприйнятті музики і не змінилось... Ми ж не граєм «в попу-рок» (єхидно посміюється, певно згадуючи якісь закиди на тему «попсовості» – Я.Л.) Це в них все змінюється в залежності від того, що цього року «Океан Ельзи» випустив. А у нас все ок! ? А в чому ти сам бачиш відмінність між поп-музикою і «попсою» і чи є, на твою думку, така різниця? Ю.: Поп-музика – це «Бітлз», а попса – «Ласковий Май». Думаю, що відмінність помітна (чомусь зразу згадується Юрина коронна фраза – «дурне питання – 300 гривень», сподіваюся відбутися ще одною кавою – Я.Л.) ? В Інтернеті крім офіційних можна надибати ще записи демо-треків, які не увійшли до альбому «Бойчуцький блюз», концертні live… Що з того дійсно «апельсинівське» в повному розумінні слова, а що – «ведмежа послуга» піратів і шанувальників? Ю.: Це взагалі болюча тема: ми ніколи серйозно не ставилися до наших записів, хоча записувались постійно. Та й концертних записів не бракувало. Перший, так би мовити, справжній альбом «Механічного апельсину» вийшов минулого року і називається «Бойчуцький блюз». Все решта – не рекомендую слухати: можливо навіть, що це і не ми. Я сам таке в Інтернеті знаходив. Новий альбом, який вийде в вересні-жовтні теж буде 100 % наш. ? Як ти думаєш: шоу-бізнес як такий в Україні є? Ю.: Звичайно, є. В ембріональному стані. ? А що варто зробити, щоб він нарешті народився? Ю.: Переглянути поняття «формат» і «неформат» – в нас зараз все виглядає так, ніби всі з одної пробірки. Достатньо видати одну вдалу пісню – і все, зірка. І що б ти не робив після цього – не має значення. Прикладів – вагон... Для того, щоб був шоу-бізнес, потрібна здорова конкуренція, а зараз її нема. І взагалі у нас: «неформат» – це коли ви не домовились про ціну. Я щось не так сказав? (Якби й хотіла заперечити – то нема що – Я.Л.) ? А з «Механічним апельсином» про ціну домовитися легко? Ю.: Гроші вперед! (аж проситься аналогія: «утром – деньги, вечером – стулья» – Я.Л.) ? Восени вийде другий студійний альбом «М.А.». Наскільки він буде відрізнятися від «Бойчуцького блюзу"»? Ю.: Це фактично зовсім інший матеріал. Абсолютно нічого спільного з «Бойчуцьким блюзом». Про новий альбом можна судити вже з перших радіосинглів, що вийшли в медіа-простір. А все решта – побачите згодом. ? Яку характеристику майбутньому альбому дав би ти (навіть не думай відпиратися «упередженістю»)? Ю.: Попса (сам сміється над тим, що сказав – Я.Л.). Сльози і соплі Лєонардо Ді Капріо. ? А якщо серйозно? Ю.: А якщо серйозно – то нам дуже подобається те, що вийшло: мелодійна американізована поп-музика. Ми постійно намагались дійти до такого рівня матеріалу і загального саунду. І, дякуючи компанії «ФДР» та студії «Фенікс», нарешті вдалося. Послухаєте – скажете. Маю надію, що щось хороше. ? Перші радіосингли («Більше не плач» і «Ми будем разом») мали непогані рейтинги в хіт-парадах. Як ти думаєш, з чим це пов'язано? І взагалі – якою має бути пісня, щоб сподобатися слухачам? Ю.: Пісня має бути «сопливою». А рейтинги пов’язані ще з ВЕЛИЧЕЗНИМИ коштами, вкладеними в рекламу цих пісень (і знов самому смішно стало – Я.Л.) ? А як тоді пояснити концертний успіх таких треків як «Стєрва», «Така робота» чи, наприклад, «Моя колишня» – з першого альбому? Там лірикою і не пахне, а людям подобається. Ю.: Значить, кожен знайшов там частинку своїй правди. Це все – пісні з життя. Тому і зрозуміло людям, про що ми співаємо, без всяких філософських «наворотів». Насправді – пісня має бути мелодійною, тоді людям буде приємна і потрібна така музика. ? До речі, про філософію і про життя. Що таке для тебе музика? Ю.: Не знаю навіть, що сказати... Ми так живемо – от і все. Я, напевно, мав сказати щось дуже пафосне і мудре? Вибачте. Маємо те, що маємо. ? А так – то як? Як живе музикант? І що таке «музикант» – покликання, професія, талант? Ю.: Хвороба. Це – найточніше визначення поняття «музикант». ? В наш час слухач хоче бути ще і глядачем – маю на увазі кліпи. Плануєте? Ю.: Плануємо. Зараз якраз проводимо зйомки нашого першого відео. ? На яку з пісень? Якщо, звичайно, не таємниця… Ю.: Нема таємниці: на пісню «Більше не плач». Ми, звичайно, і раніше думали над зйомкою відео, але все якось часу не вистачало. Тепер вже мусимо довести до завершення. ? От зараз у вас, здається, планується концертний тур. В які міста думаєте навідатися? Ю.: Наразі нічого не плануємо. Особливого на рахунок туру – зайняті пошуком концертного менеджера, який буде цим займатись, і записом акустичного кантрі-альбому, про який давно мріяли. Зараз є лише попередні домовленості (Київ, Трускавець, Львів, Тернопіль, Ужгород та Луцьк), але, думаю, якщо нам пощастить з менеджером – цей тур буде суттєво розширено. Чекаємо пропозицій. ? Ти згадав акустичний кантрі-альбом. Чому саме кантрі? Ю.: Хм... Скоріше за все тому, що нам подобається кантрі-музика. Але не та, котру крутять по мас-медіа, а автентична, справжня – з «сільським» звуком і мінімумом музичних інструментів. ? Яку найвищу планку ставить собі «Механічний апельсин»? Ю.: Щоб Джонні Кеш був у нас на розігріві. Але…. ? Скажи чесно, коли ви того досягнете, мемуари писати будеш? Ю.: Не буду. Це точно. Я просто патологічно лінивий. ? Спробуй побути провидцем: яким буде «Механічний апельсин» років так через 5? Ю.: Не знаю... Тут щось загадувати буде недоречно. Ми так в 1999-го почали загадувати – після того десять років зібратись не могли. Подивимось. Хочеться вірити в краще. ? А що було у 1999-му? Ю.: В якому розумінні «було»? Я перший раз одружився. Син в мене старший народився – Владислав. ? Ти сказав, що старший син – в тебе ще є діти? Ю.: Так. В мене ще є молодший син – Орест. ? А в музичному плані чим відзначився 99-й рік? Ю.: Та різне було: і зали повні, і концертів купа, і грошенята водились, і дівчата гарні. Ну і проблем не бракувало, особливо особистого характеру… А суто в музичному? Був тоді такий момент, що ми чітко зрозуміли – все, далі нічого не може бути, поїзд пішов і ми на нього не встигли. Тоді і почали загадувати всіляке... А не вдалося. ? Наскільки мені відомо, у «Механічного апельсину» є фан-клуби. Спілкуєтеся з ними? Ю.: А що, вже є фан-клуби? Дивно... ? Є-є. Тепер будеш знати. (Моя черга дивуватися – преса про фан-клуби вже знає, а «Механічний апельсин» – ще ні. Агов, люди, дайте ся чути! – Я.Л.) Ю.: Тепер буду. ? Буває, що шанувальники (ну а шанувальниці і поготів) «з великої любові» створюють об’єктам оної певні незручності. Були прецеденти? Ю.: Було декілька разів. Але для чого тоді на сцену лізти? Для того щоб були шанувальники і шанувальниці! І якщо хтось каже що вони не дають жити – брешуть. Або самі не мають, а хочуть. Загалом, все це дуже класно! І не буває проблем з ночівлею (хитрюще посміхається – Я.Л.). ? З 1999-го по 2009-й «Механічний апельсин» був, можна сказати, в андеграунді. Але ж гурт існував? Ю.: Гурт існував з 1992 року, і весь час в андеграунді. А якщо говорити про період 99-2009, то колективу як такого не було: були поодинокі спроби і «квартирники». Тому нам дуже дивно бачити в Мережі альбоми, датовані цим періодом. ? Які саме записи можна надибати? Ю.: Записи можна надибати різні, навіть не наші, але під нашою назвою. Зустрічав навіть унікальні речі, наприклад: наші пісні не в нашому виконанні, але під нашою назвою. Отак. ? Що з того всього справді ваше? Ю.: По-різному буває… Але нормальних записів з 90-х у нас нема. Тому це, в основному, хлам. ? І як ви реагуєте на такі «ексклюзиви»? Ю.: Слухаємо і отримуємо задоволення. ? Теперішній склад - зовсім новий. Чи залишився хтось зі старих часів? Ю.: Всі музиканти теперішнього складу вже були в «М.А.» у різні періоди існування гурту, а Андрій (барабани) – взагалі беззмінний з 1996 року. ? Що спонукало знову зібратися? Ю.: Бажання заробити багато грошей. (Щось мені підказує, що не тільки… але про інші мотиви Юра мовчить – Я.Л.) ? «Механічний апельсин» підтримує дружні відносини з «Lions MC Україна». Як сталося, що ви потоваришували з байкерами? Ю.: Навіть не знаю. Якось так само собою вийшло. Просто це наші друзі, які нас підтримують і допомагають нам. ? А самого на дорогу не тягне? Ю.: Тягне постійно, але часу і вміння, на жаль, катастрофічно не вистачає. Може, з часом... ? «Механічний апельсин» – команда досвідчена, вже, так би мовити, зі статусом. Молодим колегам якось допомагаєте? Ю.: Це питання не до мене – питайте в молодих. Хоча підтримуємо дружні стосунки з багатьма командами. Крім того, як в рок-музиці можна ділити на «молодих» і «старих»? Ми ж одною справою зайняті. ? І все ж таки: що би ти порадив тим, хто теж «хворий» музикою, але наразі тільки починає рух у напрямку сцени? Ю.: Рухатись в іншу сторону. І остерігатись моди. ? Тобто? Мода в твоєму розумінні – це що? Ю.: Мода – це бути як всі, але гірше. Уявіть собі ксерокопію... ? І, на завершення нашої розмови, – чого чекати від «Механічного апельсину» найближчим часом? Ю.: Чекайте від нас другий альбом і перший відео кліп. А також багато концертів. Успіху всім!