МузПростір

Троє дівчат-учасниць польського гурту «Zrobie To Sobie», які зараз мешкають у Вроцлаві, 13 березня виступали у Львові. Хто вони і що їх туди занесло – читайте трохи нижче. Розмовляли українською з гітаристкою Мартою та семплеристкою-клавішницею Мартиною. Вокалістка (ще одна Марта) не дуже охоче ставиться до інтерв'ю. Дещо з лексикону збережено.

 

? Привіт!

 

Привіт. Бонжур!

 

? Що означає назва “Зробє то собє”?

 

Марта (надалі просто М): я зроблю собі добре. Це означає “я хочу помастурбувати”.

 

? Як довго існує Ваш гурт?

 

М: Рік і один місяць на час опитування.

 

? Де Ви познайомились?

 

М: У Львові. Я з Мартиною – півтора роки тому. Раніше мешкали в одному місті і навчалися в одному університеті, але не знали одна одну. Львів – магічне місто. А з Мартою (вокалісткою) я познайомилася у Польщі, у Вздові. Там є Академія народного мистецтва. Це було 8-9 років тому.

 

? Як виникла ідея створення гурту?

 

М: Мартина сказала, що хоче робити музику на компутері, а я теж щось хотіла грати. Повернулися в Польщу зі Львова після обміну. Коли ми були у Вроцлаві, я пішла до Марти і вона сказала, що написала пісні і уклала музику. Вона це мені заспівала і заграла. Я подумала, що дуже гарно звучало б, якби Мартина зробила музику. Мартина погодилась. Ось так ми і виникли.

 

? У якому стилі граєте?

 

М: Електро-панк. Саме панк – не поп.

 

? Маєте записи і чи не плануєте випуск демо?

 

М: Маємо записи – одну пісню на “http://www.myspace.com/zrobietosobie майспейсі”, але вона у поганій якості. Але ми плануємо записатися, коли повернемося до Польщі.

 

? Чи брали участь у якихось фестивалях?

 

М: Так. Перший концерт відбувся під час “Лейді-фесту” у Торуні. Також грали на “Геї, лесбіянки та друзі” та “16 днів проти насильстсва” у Вроцлаві. Щойно приїхали з Варшави, де ми виступали на фестивалі “Революція жінок”.

 

? Ви вважаєте себе феміністками?

 

М: Так.

 

? Що для Вас фемінізм?

 

М: Це сила, яка допомагає мені у щоденному житті, коли, наприклад, зустрічаюся з проблемами: дискримінація, сексизм. Фемінізм нагадує, що не треба піддаватися, треба реагувати коли хтось каже, що ти цього не можеш зробити, бо ти дівчина. Ти не можеш грати дуже добре на гітарі, бо ти не хлопець, твоє місце на кухні, твоє завдання – родити дітей. Фемінізм відповідає на це все і  дає мені підтримку. У мене є інша дорога: не домашнє життя, не родіння дітей. Але при цьому я хочу сказати, що це я так вирішила. Але якщо є жінка, яка хоче займатися домом і хоче родити дітей, то я це поважаю і не хочу забороняти. Але часто люди погано ставляться до фемінізму. Є різні стереотипи, наприклад: феміністки ненавидять чоловіків, феміністки – усі лесбіянки, тому що вони непривабливі і не можуть знайти собі чоловіка. Я би хотіла боротися з цими стереотипами, хотіла б показати людям, що не треба боятися цього слова, цього руху, потрібно більше читати, цікавитись і не казати безпідставно, що це погано і безсенсово.

 

Мартина (надалі просто Мр): Фемінізм – це солідарність у боротьбі за рівні права. Феміністкою повинна бути не тільки кожна жінка, але й кожен чоловік. Тому що хлопці повинні правильно ставитися до інших людей. Спільно можемо більше досягти, ніж окремо.

 

? Чи берете приклад у музичному плані з якихось гуртів?

 

М: Ми любимо музику. Намагаємось робити щось особливого. Я люблю панк-рок, грайнд-кор, електро, народну музику.

 

Мр: Я би хотіла вірити, що ми особливі. Але знаю, що нас порівнюють з іншими гуртами. Я слухаю переважно жіночі електро-гурти, наприклад “Le Tigre”, а зі східних “Barto”.

 

? Що Вас привело з концертом у Львів?

 

М: Те, що ми разом з дівчатами зі Львова та Варшави організовували триденні заходи, присвячені  правам жінок. Ми організували концерт та запросили інших музикантів.

 

Мр: Хотіли показати львів'янам, що дівчата можуть самі робити музику і гарно при цьому розважатися.

 

? Які українські гурти знаєте і чи слухаєте їх?

 

М: “Горгішелі”. Там дівчата грають. Це один з українських гуртів, який мені більш цікавий особисто, а не музично. А так знаю  “Riot on the radio”.

 

Мр: “Доктор Борменталь”, “Шоу Трумена”.

 

? З якими гуртами хотіли б розділити сцену?

 

Мр: З Мадонною. Познайомитись з Габою Кулькою, тому що вона буде моєю жінкою (тільки не пиши це!). (Габа – польська співачка, яка сама пише тексти і музику,  грає і записує власноруч – Ю.П.).  У неї дуже гарно виходить. Вона молодчинка. А ще дуже гарна і феміністка.

 

М: З дівчатами з України, які мають свій гурт.

 

? А з хлопцями?

 

М: Не можу сказати з якими.

 

? Чому?

 

Мр: Бо вона соромиться!

 

М: «The Kurws». Я би хотіла з ними поїхати в якесь турне.

 

? Хто у Вас пише слова пісень?

 

М: Переважно наша вокалістка Марта. Одну пісню написала Мартина.

 

? Про що тексти?

 

М: Про різні проблеми сучасного життя: про контролерів у транспорті, про права жінок, про положення жінок в Африці, про політичну ситуацію в Польщі, про ставлення до церкви, про вібратор. Маємо в планах написати пісню, в якій виступатимемо проти кордонів. Не подобається, що українці повинні платити 35 євро для того, щоб отримати візу. А ще є випадки, що вони платять і візи не отримують. Також є ситуації, коли поляки хочуть приїхати в Україну і їм потрібен паспорт. А навіщо? (У польських громадян крім паспорта є ще посвідчення особи – Ю.П.). Це обмеження свободи людей.

 

? Чи Ви матюкаєтесь у своїх піснях?

 

Мр: Так, матюк – це повноправна частина мови, емоційно насичена і відповідна до нашої реальності.

 

М: Деякі слова не можуть переказати того, що ми маємо на душі. Часом важко знайти якесь слово, яке змогло би все передати.

 

? Чи слухаєте Ви поп-музику?

 

Мр: Так. Український гурт «Камон».

 

М: Я теж. Кожного разу, коли чую радіо. Є деякі, які подобаються, але я б ніколи не купила собі їхнє дівіді, бо це не дуже важливо.

 

? Яке Ваше ставлення до Львова?

 

М: Дуже любимо. Тут чудова архітектура. У нас тут багато друзів. Тут у мене немає якихось проблем, але мої друзі з Азії мають проблеми з боку нетолерантних людей, які не хочуть, щоб у Львові мешкали іноземці. Не люблю маршруток, бо вони дуже забиті. Подобається, що можна пити пиво на вулиці, бо в Польщі це заборонено. Подобається, що усі розмовляють українською, бо це чудова мова.

 

Мр: Я думаю, що у Львові чудова атмосфера і це місто має чудовий дух. Також думаю, що тут дуже цікава історія співіснування різних культур і релігій. Хочеться вірити, що це є завжди можливим.