Олександр «Фоззі» Сидоренко: «Єлі воду із-под крана»

Це перший прозовий художній твір автора. До цього він писав тексти для «танків» та для свого сольного проекту. Збірка оповідань «Єлі воду із-под крана» є третьою частиною проекту MetaMoreFozzey. В самий розпал туру нам вдалося зловити самого Фоззі і поспілкуватись про його творіння.

? Отже, Саша, як давно твоя книга надійшла у продаж?

- Книгу «Єлі воду із-под крана» можна знайти на поличках українських книгарень з кінця квітня поточного року. Перший тираж розійшовся давно. В Харкові вона навіть потрапила на перше місце по продажах – в харківському університеті була хороша презентація книги, тим паче, це моє рідне місто. В Києві на п’яту позицію вийшла. А це вже другий тираж запустили у продаж.  

? Що підштовхнуло музиканта до написання книги?

- Та хто його знає… Просто виникла ідея. Вигулював собаку – з’явилась ідея фільму. Наступного дня записав історію. Потім історій таких декілька з’явилось – вирішив довести їх до оповідань. Зібралось кілька оповідань – подумав: чому б не випустити книжку?..

? Існує думка, що для відомих людей книжки пишуть так звані «негри»? Хто був «негром»? :-)

  - Так то ж для відомих. (усміхається – авт.).

? Звідки взялась така цікава назва?

- Назва не моя. В книзі не згадується. Якось на репетиції згадували прикол, коли жити разом семеро чоловік в однокімнатній квартирі, на Оболоні… і прозвучала фраза «Так, їли тоді воду з-під крану…». І тоді я зрозумів, якою буде назва книги.

? Чому книга написана російською мовою?

- Харківською. Я спробував українською, але виглядало неприродно. 

? Можливо буде переклад українською?

- Ні, мені це не цікаво.

? На книзі напис «ТНМК представляє»…

- А ми на всіх сольних наших проектах ставимо цю шапку. Як якесь логічне продовження творчості.

? Де ти знаходиш час на написання книги? Адже у музикантів, зазвичай, мало часу: записи, кліпи, гастролі…

  - На гастролях і писав. Причому, лише на гастролях. Вдома, коли маю вільний час, то або дивлюсь фільм, або граю в комп’ютерні ігри, а от на гастролях… Сів де-небудь на балкончику і пишу. До речі, останню розповідь писав у Хмельницькому після дня міста в готелі. Потім дописував, але лише на гастролях.

? Можливо, ведеш щоденник?

- Так. В щоденнику (єжеднєвніку) пісні пишу або плани. Або гроші рахую. В мене навіть пораховано, скільки ми кілометрів гастрольних проїхали. Які нові міста, кілометраж, які пісні грали, в якому порядку.

? Отримав від книги те, що планував?

- Так, отримав задоволення від того, що вперше взяв книгу в руки, що я це реалізував. Не так багато було шансів, що з цього щось вийде і що це комусь сподобається, тим паче видавцю. Він ризикнув, а я довів собі, що можу. Цілий день я був щасливий. Зараз більш спокійно до цього ставлюся.

? Як твоя команда («ТНМК») відноситься до того, що ти видав книжку? Не хочуть самі спробувати?

- Навряд. Вони музиканти перед усім.

? А «танки» критикувала книгу?

- Так, критикували. Якось у Львові ми чекали літака, а якраз я вирішив, що закінчив одну розповідь. І в 5 ранку я вирішив прочитати їм. Вони трохи розкритикували – сказали, що не розкрив тему конфлікту. А колись, рік тому, ми їхали з Хмельницького. Я саме написав першу розповідь і в автобусі їм не давав спати – читав вголос. Сказали: «Нічого, прикольно». Але як їм довіряти? Не хочуть же образити, передусім. А слухати треба того, кого не знаєш, хто об’єктивно оцінить.

? Яка твоя реакція на жорстку критику?

- Зачіпає. Якщо вам хтось скаже, що сприймає критику не близько до серця – він просто бреше. Якщо хтось злісно відреагував, значить щось в цьому є. Диму ж без вогню не буває. Є люди, які подають себе як таких, що взагалі не реагують на критику. Але, я думаю, що це все – позерство.

? Плануєш вливатися в «сучукрліт тусовку»? Можливо конкурувати з ними?

- Ні. Як я можу конкурувати з людьми, які займаються цим давно і професійно? І це для них справа №1. Там така дивна тусовка. Це навіть не література, я цьому не вчився. 

? А як взагалі ставишся до сучукрліту?

- Круто, що в Україні з’являється власний прошарок ідеологів. Там всі такі програмні, розумні. Але я не читаю нову літературу, я перечитую те, що було написано давно. Маю книжки сучасників, але не доходили руки.

? Хто є улюбленим письменником?

- Стівен Кінг.

? Твоя презентація більше нагадує дискотеку, аніж літературні читання…
 
- Так, я граю дискотеку. Граю музику тих часів, про які йдеться в книжці. І в перервах читаю уривки з книги... В кожному місті це сприймається по різному: в Житомирі, наприклад, дуже швидко зрозумів, що глядач хоче танцювати, тому зосередився на музиці. У Хмельницькому ж навпаки – більше просили читати…

? Як почувається музикант на сцені в якості літератора?

- Нормально. Прикольно. Фан. :-)

? Як сприйняли книгу на Форумі видавців у Львові? 

- У Львові було приємно. Багато людей, очі зацікавлені. Мені сподобалось, гарна вийшла точка для презентації.  

? Продовження книги чекати?

  - Спочатку справи, потім розмови. Якщо буде продовження – будемо про нього говорити.