МузПростір

Сцена маленька та затишна. Людей не багато, все якось по-сімейному...

Першими виходять хлопці з гурту «Hungry for Hands»: саксофон, синтезатор, барабани, бас та 2 гітари. Без вокалу. Для того, що вони грають вокал і не потрібен. Сакс та клавіші породжують якісь абсолютно нереальні образи в голові. Мені здалось, що текст, як би такий існував був би лише жалюгідним коментарем до самого дійства. Повітря на концерті повністю було заповнене музикою, здавалось, що навіть пил рухається під музику. «Blueneck» вийшли на сцену після короткого брейку, який був заповнений записом всесвітньо відомого гурту «Deftones». Виходу «Blueneck» чекали дуже сильно, і ця сакральність та недоторканість аж висіли під сценою. Коли музиканти затихали всередині композиції було чутно звуки затворів фотоапаратів, яких, до речі, було доволі багато. Чемна музика має чемних фанів: в залі не було спиртних напоїв, всі пили гарячий чай з лимоном та їли безкоштовні цукерки та піченьки. Люди спокійно похитувались в такт ритмам, які, до речі, відбивав не тільки драмер, а й фронтмен гурту. Здавалось, що серце – голубий кит, велике-велике живе створіння, що дістається з глибини та торкається поверхні, перевертається і разом з ним перевертається все навколо. Складається враження, що світ та розуміння його міняється, все стає вагоміше, але не важкіше, глибше, але не складніше. Пост-рок – музика роздумів. Як сказала одна дівчинка з натовпу: «Я закриваю очі і вже не знаю де я. Ця музика породжує думки, що раніше не були притаманні мені. Я живу наново». І справді, глибина та серйозність, сама атмосфера концерту не може бути порівняна ні з чим. Ефекти, що були використані не здалися мені складними, з допоміжних засобів для гітари я чума лише слайдер та електросмичок, тому, така грунтовність музики – скоріше особистісна характеристика самих членів гурту. Концерт дуже сподобався. Дуже-дуже. Настільки, що навіть не хочеться шукати інформацію про учасників, переривати історію гурту та дізнаватись, який лейбл їх записує. Щира музика вже несе в собі історію і тільки вона може бути реальною для моменту її звучання. Це той концерт, який породжує особливі емоції, які не хочеться затуляти інформацією. Порада: якщо хлопців ще коли-небудь занесе до України, йдіть та слухайте. Це неможливо описати, а тільки почути та зрозуміти.