МузПростір

18 вересня у клубі Sullivan Room Kiev відбувся концерт легендарного британського acid jazz колективу Red Snapper. Це був вже другий їхній київський виступ за останній рік.

Під час попереднього концерту, що відбувся 1 квітня 2011 р., музиканти розійшлися не на жарт. Тоді під час презентації студійного альбому «Key» вони зламали саксофон, а кількість глядачів настільки перевищила всі очікування, що зала ледве вмістила всіх бажаючих потрапити на концерт. Цього разу шалені британці приїхали до Києва з сонячного Коктебеля, де днем раніше виступали на фестивалі Jazz Koktebel.

 

На розігріві грав гурт із Білорусі – справжні чоловіки із потужним ударним шоу «Drum Ecstasy». У Києві колектив, що за роки свого існування став легендою білоруської альтернативної сцени, відіграв у форматі важкої індустріальної танцювальної музики, створюваної трьома барабанними установками та бас-гітарою, приправленою цілим рядом звукових ефектів. Протягом виступу в руках  професіоналів музичними ставали і звичайні робочі інструменти: так, киян вельми потішив дует басу з електродрилем. Звучало гарно і цікаво, але водночас незвично і жорстко. Відігравши півгодинну програму, білоруси під бурхливі оплески залишили сцену, а натовп затамував подих в очікуванні своїх кумирів.

 

Наступні півтори години перенесли слухачів у паралельний вимір, де не існувало нічого, крім музики. Недарма половина зали просто рухалась в такт композиціям Red Snapper із закритими очима, адже не хотілось нічого, окрім як просто чути їх та отримувати задоволення.

 

Протягом концерту музиканти зіграли як пісні з нового альбому, так і старі хіти, такі як «Mountains and Valleys», «The Sleepless», «Hot Flush». Цікаво, що відомі композиції були виконані у нових, ще більш витончених та складних обробках. А ще, спеціально для киян, колектив зіграв абсолютно нову пісню.

 

Виступи таких гуртів, як Red Snapper, важко піддаються аналізу, про них радше можна говорити асоціаціями. Red Snapper – це досвід і професіоналізм, це ідеальна злагоджена робота, це єдиний організм, де кожен інструмент існує в гармонії з іншими. Red Snapper – це магія, це транс, це сприйняття світу тільки через емоцій і відчуття. Red Snapper – це естетика, коли кожен звук ідеальний, це імпровізації, під час яких музиканти своєю грою заводять все дужче і дужче, коли емоції нагріваються того, що хтось зі слухачів починає пронизливо кричати, бо просто не витримує натиску почуттів. Red Snapper  – це коли не існує ні часу, ані простору, а тільки джаз ззовні та всередині.

 

Цього разу, на відміну від епічного квітневого концерту, охочих послухати  британців виявилось значно менше. Реакція аудиторії була досить пасивною. І хоч віддані фанати й окупували місця біля сцени, позаду них вирувало звичайне клубне життя – розмови, сміх і алкоголь. Досить прикро було спостерігати, як музиканти кілька разів підходили до краю сцени, закликаючи гостей із другого поверху бодай встати. Звісно, за якийсь час їм вдалось розворушити і цю частину слухачів, однак певне розчарування також було помітне.

 

Втім, це -деталі, адже, попри все, далі був виступ на біс, бурхливі аплодисменти, схвальні вигуки, купівля дисків з новим альбомом, роздача автографів, купа емоцій, усміхнені обличчя і щасливі слухачі, які отримали дозу якісного європейського джазу.