МузПростір

В суботу, 19 березня, клуб «Матадор» святкував свою першу річницю. Для Хмельницького, особливо не розбалуваного закладами такого типу, подія неабияка. Так сталось, що привітати заклад з Днем народження приїхали гості з Луцька – гурт ФлайzZzа.

Три з половиною роки. Саме такий час пройшов з останнього візиту луцьких раггаманів до Хмельницького. За цей час гурт встиг видати другий альбом («Засмага на серце») і записати третій («Глобальне потепління»), реліз якого очікується з тижня на тиждень. Передував концерту візит на радіо «Поділля-Центр», де в ефірі з Сашком Банашком (лідер гурту Безодня і за сумісництвом радіоведун) Андрій «Тіма» Тимчук та Алла «Джамалка» Новак повідали останні новини гурту та намагались згадати попередні візити ФлайzZzи в місто над Бугом. Спільними зусиллями таких нарахували чотири. При чому, двічі «на розігріві» виступала молода на той час команда Безодня. Сам концерт традиційно затримався на годину. Ну не вміє хмельницька публіка збиратись вчасно – що ж поробиш… Концертна програма цього вечора включала в себе, в основному, нові пісні з третього альбому, розбавлені старими хітами («Джамайка», «Сонце», «Небезпечна зона», «Автобус», «Радісно так» та інші). Спочатку публіка зустріла гурт дещо насторожено. Лише на другій пісні під імпровізованою сценою з’явилась перша людина з танцювальною метою. Та вже на третій пісні добрий десяток глядачів «відривались», що називається, «на повну». Пізніше хтось з присутніх поділився думкою, що для повного щастя не вистачало когось на розігріві. В цілому концерт пройшов досить весело, насичено, емоційно. Зі сцени лунали привітання «Матадору» з річницею. У відповідь в бік сцени вітали поздоровлення з Днем народження Сашка Рудчика – трубадура ФлайzZzи. Після двогодинного виступу публіка досить довго не хтіла відпускати музикантів. Тричі їх кликали «на біс» і щоразу волинські «мухи» не відмовляли. Але всьому хорошому завжди рано чи пізно приходить кінець. Не став виключенням і цей вечір. Імпровізована автограф-сесія, фото з зірками на пам’ять (якось язик не повертається називати їх зірками – настільки прості й без жодних ознак зіркової хвороби чи пафосу ці люди) і все – волинські «мухи» полетіли додому. Але обіцяли повернутись. Будемо чекати. :)