МузПростір

Менш як тиждень тому влада Узбекистану оголосила рок-музику та реп поза законом, аргументуючи це походженням напрямків та впливом Нечистого на музикантів. Що ж на один день Львів в черговий раз став прихистком диявольщини. Хоча у нас були й свої янголята, але про це трохи згодом. Спочатку про нечисть. :-)

3 березня львівський рок-клуб «ROCK-Garage» приймав італійську metalcore банду TASTERS. Супровід хедлайнерів змінили в останній момент і разом із італійськими гарячими хлопцями виступили представники Рівного, Хмельницького та Львова.  На диво вчасно розпочався концерт і вже о 18 годині першими сцену окупували рівненські Vita Brevis. Хлопці потішили двома речами: виступом зі своєю подругою та інструментальним завершенням своєї програми. Ким є дівчина команді МузПростору невідомо, а ось те, що спільне виконання було дійсно сильним заперечити важко. І пісня гарна, і дівчина. :) Щодо виступу загалом – працювати і працювати. Чекатимемо вас у гості знову зі словами на дійсно вартуючу інструменталку. Гурт, до речі, зауважив, що текст майбутньої композиції може запропонувати будь-хто, тож таланти слова і пера – до справи! А тепер про янголят. Останнім часом дуже актуальною стала тема музики та церкви, музикантів та їх віросповідання, «малінового звону» і хард-року. Хмельницький гурт Judas Had A Choice, що є представниками християнського пост-хардкору, довели, що усі ці стереотипи та конфлікти створюють зацікавлені у розбраті молоді люди. Драйвові, мелодійні та просто дико-органічні на сцені вони не могли не сподобатись навіть найзатятішим атеїстам. :) Щодо вигляду гурту на сцені, цікаве особисте спостереження, Factor 150 та Judas Had A Choice наразі чи не найвідоміші християнські банди України – виглядають із усіх українських молодих колективів чи не найкраще: розкуті, але не вульгарні, шалені, але не творять таких собі фаєр-шоу (хто був на РУЙНАЦІЇ VI, зрозуміють про що мова, а хто не був, хай тішиться, що цього не бачив – авт.) і головне – контакт із залом. Попри усі відмінності та неподібності між самою авдиторією та гуртом, їхні виступи дійсно особливі. Вища сила. :) Цього вечора кульмінацією їх виступу була мелодійна композиція «Сердце». Команда МузПростору приєднується до привітань з нагоди дня народження барабанщика гурту і бажає творчих звершень та вдалих виступів. А тепер переходимо до львів’ян. Наше місто представляли одразу 2 гурти різного спрямування. Почнемо із «крабів», котрих, як зауважує, досвід забагато не буває. Молодий, як за віком музикантів так і за кількістю відіграних концертів, гурт MASSIVE DYNAMIC лише вчетверте виступав перед великою авдиторією. Та попри це хлопці досить непогано виконали свою програму. Досить сильна музика і активний бас-гітарист. Але над вокалом ще треба працювати. Однак є до чого рости і це головне. Останніми перед TASTERS мали місце на сцені львівські rapcoreщики M.O.N.O., котрі стали одними із лідерів недавнього UNDERGROUND CONFRONTATION FEST 2 і зуміли цей статус підтвердити й цього вечора. Довгий процес налаштування апаратури спробував скоротити один із вокалістів, та подекуди його репліки краще б залишались у його ж голові, а не вилітали із рота. Але це питання радше поведінки, аніж музики. Вона якраз довела заперечне його твердженням «моно – ґавно?!». Rapcore не так давно почав завойовувати українські альтернативні музичні простори, але гурт вже явно має перших фанаток. А точніше їх вокаліст Косинус. До речі, музиканти теж були здивовані більше дівчачим вереском у відповідь на питання вокаліста типу «чи любите ви моно?», але чи ж це так погано? :) І нарешті гості із сонячно-винної теплої Італії. TASTERS розпочали свій виступ з уривку зі всесвітньовідомої арії «Ave Maria» та вигуків «ах***на» ламаною українсько-російською мовою. Шаленство залу після цього зупинити було неможливо (і це попри дуже навіть в’ялий прийом гуртів супроводу – авт.) Було видно, що італійців чекали. І був слем. А це повірте, того вечора було складно уявити – сотня не дуже активних слухачів довго морозилась під сценою. Італійці відіграли досить довгу програму (у порівнянні зі ще одними своїми земляками Helia – авт.) і не поскупились на емоції на сцені. Направду, кожну пісню вони грали так наче грають востаннє у своєму житті і ясна річ це не могло не бути помітним. Давно такого драйву не було у Львові. «DESTROY! DESTROY! DESTROY!» скандував зал разом із гуртом перед початком майже однойменного, не те що сильного, треку, а дійсно бойовика. А ще (чого часто не вистачає нашим українським альтернативним зірочкам – авт.) дійсно виклад на всі 100, ні 1000% саме для своїх слухачів. Чи не під час кожної пісні вокаліст максимально близько стояв біля сцени і контактував із народом. Це дійсно вражало. На завершення музиканти подякували усім за вечір: публіці, котра таки розморозилась та відривалась під сценою, гуртам, котрі забезпечили належний супровід та організаторам, котрі не шкодують коштів, часу та праці для забезпечення концертів. І ми приєднуємось до цих подяк також. Від музичного до практичного. Перш за все проблема звуку під час виступів. Звичайно, забезпечити 100% чистий звук дуже важко, та ситуація з кожним разом все кращає та кращає. Час від часу пропадали вокалісти або гітари. Та порівнюючи із тою ж Погулянкою чи Романтиком, прогрес на наші з вами вуха. ;) Не могла не тішити відсутність «до ригачки п’яних» підлітків, і це попри те,що «Rock-garage» повноцінний бар із алкогольними напоями. Єдиний мінус: тим хто не палить не міг не заважати тютюновий дим, але це можна розглядати як додатковим елемент інтер’єру. :)

Команді МузПростору вдалось поспілкуватись із одним із активістів із залу (таких було кілька – авт.). Макс із Хмельницького, котрий посеред концерту звернувся до залу і заявив, що з таким прийомом «х** хто до нас схоче приїхати!» поділився своїми враженнями від концерту. «Перш за все я очікував, що буде повний зал, а людей було реально мало. Чи то львівські рокери такі скупі чи такі розбалувані музикою, але за 40-50 грн за такий гурт можна було прийти. Я приїхав з братом аж з Хмельницької області, а ви шось… Стосовно залу. Він дійсно кращий від всіх тих романтиків-погулянок, але було аж занадто вже накурено. І ще ці перила мені не сподобались – ні по фотографувати, ні на гурт подивитись. Публіка якась в’яла. От я не розумію, для чого приходити на рок-концерт і тупо втикати або взагалі сидіти на кріслах? А от гурти я вважаю підібрані добре. Мені найбільше окрім хедів сподобались львівські M.O.N.O. і земляки Judas Had A Choice. Мене здивувало, що у Львові навіть свої групи не сильно підтримують. У нас наприклад «своїх» ледь на руках не носять. І про звук. Він мені сподобався. Але на TASTERS часом було погано чути чистий вокал і «ревіла» гітара аж занадто. Але це дрібниці. Загальне враження дуже гарне.» Завершився концерт кілька хвилин по десятій, тож кожен охочий міг сфотографуватись із музикантами та взяти автограф чи придбати фірмовий мерч.