МузПростір

4 і 5 лютого 2011 року Київ відвідав із концертами угорський мультиінструменталіст Елізбар.

Гість не перший раз приїздить до Києва, і кожного разу радує слухачів новими композиціями у жанрі, близькому до етніки та фолку, з темами, навіяними світом фентезі та казок. У його музиці танцюють ельфи, серед лісової зелені блимають силуети фей, а відблиски листя кружляють не випадково, а у чарівному, заздалегідь заданому ритмі.

Хоч Елізбар узяв арфу до рук порівняно недавно, вісім років тому, за час, що збіг, музикант оволодів майстерністю доносити до слухача той світ казки, у який кожен хотів би увійти та пожити там. На рахунку музиканта вже два студійні альбоми: сольний, «Метаморфози Енн», і записаний спільно з гуртом «Ann Sannat» «Добро пожаловать в утро». Гурт у неповному складі (гітарист та басист) підтримав виступи Елізбара цього разу.

«Тур» музиканта Києвом складався з двох виступів у Музеї Лесі України. Місце камерне та затишне, а також відоме своїми акустичними вечорами за участю відомих музикантів (Сестри Тельнюк,  Сергій Василюк та ін.). Протягом 2009 року діяв проект «На квартирник до Лесі Українки». Цього разу музей любязно надав приміщення, прикрашене картинами і портретом знаменитої поетеси, угорському гостю. 

Елізбар розподілив концерт 5 лютого на чотири відділення – із арфою, аррай мбіра, блок-флейтами, індіанськими флейтами, мандоліною, сансулою, запальними ритмами на дримбі та баладами про фей під гітару. Кельтська арфа була підсвічена вогниками, а до мелодії час від часу впліталися звуки дзвіночків, закріплених на нозі музиканта. Після деяких композицій арфіст розповідав історію їх створення – як натхнення приходило до нього просто на виступі на фестивалі у Будапешті, як поціновувачки його таланту присвячували Елізбару пісні. Також варто згадати арфотепарію, яку практикує арфіст – лікування мелодіями, спеціально підібраними для кожної людини окремо. Сеанси такої терапії Елізбар проводив у Києві, наприклад, під час свого туру 2009 року.

Завершальна частина концерту була присвячена питанням слухачів. Елізбар визнав, що може зіграти на арфі танцювальну ірландську музику в стилі «ріл», розповів, що був учасником «Сігіта», а всіх фестивалів, у яких він брав участь, вже й не пригадає. Секрет іміджу музиканта – виступ у бандані – так і лишися нерозгаданим, а на питання, чи слугує для арфіста джерелом натхнення музика Гріга та «північна» музика загалом, музикант відповів ствердно. Також у Елізбара вдома зібрано близько 200 різних інструментів. Як розповів мультиінструменталіст, він не грає на кожному з них віртуозно, але якісь чарівливі мелодії навчився видобувати із кожного.

Є у надбанні Елізбара й зовсім екзотичні інструменти, і гру на одному з них продемонстрував учасник «Ann Sannat» Олександр Самодум. Називається він аррай мбіра, його винайшли в Африці, а на початку ХХІ сторіччя адаптували до сучасних музикальних віянь. Звучить він дуже гармонійно разом із блок-флейтою та неокельтською арфою, на яких награвав на концерті Елізбар.