МузПростір

В замку Старого Села, що на Львівщині завершився фестиваль ЗАХІД 2010. Про цікаві моменти третього (заключного) дня фестивалю читайте у репортажі нашого кореспондента з місця події.

З денної програми можна відмітити виступ Любко Дереша в рамках літературної програми. Але нас більше цікавить музика, тому перейду одразу до неї. Почали концерт представники умовної Малої сцени. А саме – християнські альтернативні рокери «Крик душі». Коли їх вокаліст говорив про аборти, я ледь не плакала – так моторошно стало. Наступними виступали чернівчани «Кремп». Але з ними трапилась запара технічного характеру: спочатку у Лілі Мельник (вокалісти) порвалась струна. Потім щось з барабанами сталося. Лілі дали нову гітару, яку вона тут же по ходу змушена була налаштовувати. Після першої пісні вокалістці повернули її гітару з новою струною. Але, вочевидь, настрій вже був не той. Гурт відіграв ще кілька пісень і пішов зі сцени. Шкода, але їх можна зрозуміти: вони більше мучились, аніж виступали. Виступ хмельницької «Безодні» показав, що й хмельничан у натовпі досить багато. А хмельничани, у свою чергу, показали, що відриватись вони вміють не гірше вчорашніх гостей з Бережан. Орест Криса зі своїм проектом «Татхагата» вразив крутим інструменталом і читанням прози під гітару. Потім був «Серцевий напад». Почали відверто лажово – якось надто швидко грали свої теми. Навіть підспівувати було важко. Але всі свої лажі Мітрій (вокаліст) чесно визнавав і заводив публіку проханням крикнути йому «лажа». Що там далі… О! «Хорта» з Запоріжжя. Я в шоці! Просто не очікувала, що вони так круто грають. А тексти пісень… Ух! До речі, глядачі мали унікальну можливість насолоджуватись етно-хіп-хопом на півгодини довше, аніж було заплановано. А все тому, що «КораЛЛі» на свій виступ запізнились. Потім вони все ж таки з’явились, трошки відіграли і відбули у невідомому напрямку. Нічим особливим запам’ятатись не встигли. На відміну від гурту «Тінь Сонця». Їх виступ відверто посміхнув, щоб не сказати – розвеселив. І було чим: дуже кучерявий гітарист скакав по сцені і махав патлами, а вокаліст робив дивні рухи рукою (типу магія, чи шо?). А ще дивні речі творились з його (вокаліста) штанами. Без посмішки на це все дивитись було неможливо. :-) «OT VINTA» – просто Боги! Відіграли програму з нових і старих-добрих пісень. Позитивно якось було, хроше. І якщо вам хтось буде казати, рокабіллі не звучить українською мовою – не вірте! Ще й як звучить! Шкода тільки, що не вдалося зловити їх фірмову футболку. Неймовірним вокалом вразив «Оркестр Янки Козир». Щоб так співати, треба не те що вміти – треба з таким народитися. Аж моторошно ставало місцями. Плюс зміна костюмів – все виглядало дуже ефектно. Хоча, багато хто каже, що їх треба слухати, а не дивитись на них – тоді ефект буде ще крутіший. І завершували програму «Мій батько п’є». Їх виступ можна охарактеризувати одним словом – валіво! Не знаю як ще пояснити те, що там робилося. Виходиш з фортеці – холодно, заходиш всередину – дах зносить! Ось такі справи. І повірте: всі організаційні недоліки просто меркнуть на фоні музичного свята! Коли починає грати музика – всі побутові незручності відходять на другий план. Редакція http://www.muzprostir.com.ua МузПростору дуже вдячна організаторам фестивалю «http://3axid.org/ua/ ЗАХІД-2010» і особисто Якову Матвійчуку за влаштоване свято музики і за можливість бути присутніми на ньому.