Reality TV - нова народна примха й данина часу чи маніпуляція?..

Переглянувши  телепрограму, реально усвідомлюєш, наскільки змінилися глядацькі смаки за останні роки. На всіх телеканалах домінують передачі, в яких ми бачимо звичайних людей, котрі виконують свою буденну роботу, ходять на побачення, намагаються вижити в екстремальних умовах, співають, танцюють, плачуть, сміються, розвивають і розривають стосунки і т.д.  У багатьох шоу влаштовуються змагання групами або на виключення, до останнього учасника, який стає переможцем.

Всі ці шоу прийшли до нас на кілька років  пізніше з-за кордону і заповнили всі телеканали. І ми спостерігаємо за людьми, які, в основному, не маючи спеціального театрального, музичного, хореографічного досвіду, стають народними зірками. Вмієш танцювати? Приходь! 
Нічого не вмієш, але є бажання? 
Всеодно приходь!
 

Мільйони глядачів вмикають телевізори з цікавістю, як «лузер» тижня сприйме погану інформацію і як відреагують всі інші (камера працює великим планом), які жарти чи грубу критику знову викине хтось із членів журі. Потім подаватиметься інформація про те,хто з ким зустрічається, з ким вівці пасе і на чиєму ліжку опинився. А через рік-два народ вже й забув, кого і як звали. (Людям дуже властиво забувати. Це захисна функція мозку від того, щоб не to go crazy). Складається враження, що люди жадають зірок. У нас, вочевидь, не вистачає відомих людей, по-справжньому хороших у акторстві, музиці, політиці (зате безліч надзвичайно професійних музикантів грають по клубах, підвалах і америках, а не в «ящику»), тому ціле нове покоління «ніхто» стає відомим за кілька тижнів. Часто люди просто себе виставляють на посміховисько (не буду називати імена всіх тих «смерекових» хлопців та дівчат, бо вже й сама не пам’ятаю, але було смішно. До сліз…).

З’явився новий розділ шоу-бізнесу – політика. Тепер вона теж стала відноситися до цієї категорії, хоча нічого спільного з мистецтвом та культурою не має. Але тісно пов'язана з розділом "політика телебачення" та "Євробачення".

ЗМІ у питаннях культури і шоу-бізнесу стали схожі на одну мою подругу, яку мало цікавить мій творчий доробок, зате питання fix - чи ще не виходжу заміж і з ким зустрічаюся.

Однак, загалом, всі ці передачі – це заробляння грошей і маніпуляція. Від слова «кастинг» уже починає нудити… Ці кастинги вже проводять навіть у селах, де ворони розвертаються і ведмідь "добраніч" каже. І теж добре заробляють. Ні для кого з музикантів нині не таємниця, що хочеш, щоб твій кліп транслювали - плати або - давай кліп на передачу "Щирі вітання, найкращі побажання".

Людей заохочують голосувати SMSами чи по телефону, хоча рішення бувають абсолютно непередбачувані… Нав’язують  культ Ніхта і чарівної казки. А рівень української культури, тієї що в «ящику» принаймні, явно не виростає в кращу сторону (в цьому пункті ще варто згадати про "фабричний" плагіат у плані музики та іміджу).

Цікаво, коли ми переростемо етап цих реаліті-шоу, що вигадають наступне?..

P.S.Як на мене, надто мало залишилося пізнавально-інтелектуальних передач на основних українських каналах.  Але маю кабельне.)))

 Ось посилання на відео рекордсменів по плагіату Потапа і Насті Каменських: www.tv.net.ua/other/2333-potap-i-nasti-kamenskikh-sploshnojj-plagiat-video-.html