Музика лікує...?

     Здавна відомий вплив звуків на  психічне і фізичне здоров’я людини. Як чудово ми себе відчуваємо на природі під спів вітру, шум моря, пісні пташок… З’являються нові сили, натхнення і гарний настрій. Так і хороша музика зцілює душу, налаштовує на позитив, відводить від суєти. Те саме стосується істинного мистецтва загалом. І це має своє пояснення: яскраві враження та емоції підвищують активність лімбічної системи головного мозку, яка відповідає за генерацію ідей і планів, як їх реалізувати.

    У багатьох розвинених країнах є така галузь медицини, як музикотерапія. Зокрема в Австрії, наприклад, є навіть спеціальна лікарня, яка займається даним видом лікування. Поки що медики застосовують в основному класичну музику як основний чи допоміжний метод терапії. До прикладу, щоб забути неприємності і проблеми, лікарі рекомендують слухати “Ave Maria” Шуберта, при неврозах і дратівливості – Італійський концерт Баха. При зміні тиску і серцевого ритму варто прослуховувати "Весільний марш"  Мендельсона (у мене тато кардіолог - уявляю, що буде, якщо в нього в кабінеті щогодини лунатиме марш Мендельсона...), при мігрені – «Полонез» Огінського. Тим, хто страждає безсонням, слід «лікуватись» сюїтою «Пер Гюнт» Гріга. При гастриті або виразковій хворобі шлунка слухайте «Сьому сонату» Бетховена і «Вальс квітів» Чайковського. А от музика Моцарта, за твердженням лікарів, є засобом для лікування практично всіх недуг.

    Та, мабуть, для кожного з нас наша творчість також є своєрідною панацеєю… І, дай Боже, щоб вона допомогла ще комусь, якщо не в лікуванні, то хоча б просто подарувала хороший настрій та збагатила душу чимось добрим. Адже знаємо і про негативний вплив музики… Раніше один з телеканалів транслював передачу про те, що колись певний вид звуків, схожий на «кислоту», яка тепер звучить у багатьох нічних клубах, використовувався для мордування і зомбування людей.

    Дуже цікаво було б дізнатися, що Ви думаєте з цього приводу. Яка музика дарує щастя чи навіть лікує Вас?  

lossofsoul.com/STRESS/Vihod/music.htm