Якось непомітно пройшло...

А вчора були перші роковини смерті видатного українського барда, автора і виконавця (Соколята, Панує ніч, Я тебе розлюбив, Віра, Надія, Любов, Ковток вина) В'ячеслава Хурсенка.

 

Хурсенко хворів на важку форму цукрового діабету, часто мав приступи. Сам колов собі інсулін. Завжди мав із собою баночку меду - рятувався ним, коли ставало погано. 8 вересня минулого року він поїхав із друзями порибалити в село Шепель біля Луцька. Перейшов на інший бік ставу, щоб половити рибу на самоті. Зазвичай, поруч із ним завжди хтось був на випадок, якщо знадобиться допомога, а тут не було нікого. У В'ячеслава почався приступ: кажуть, він упав у воду й захлинувся. У воді пробув 20 хвилин. Ось так трагічно і водночас банально http://www.muzprostir.com.ua/news/world/17251.html обривається життя видатних людей.

 

Подейкують, що В’ячеслав останні роки був у творчій депресії. Ніде не виступав, любив усамітнюватися. Щодня ходив у тренажерний зал. На великій сцені востаннє співав 2004-го, на Майдані Незалежності під час Помаранчевої революції.

 

Дисків Хурсенко видавав мало. Шанувальники слухають його пісні на касетах. Нічого не нагадує?

  

А особисто для мене він завжди асоціювався і буде асоціюватись з піснею Соколята.