Вітаю всіх, шановне панство!

На вулиці сонце, сніг тане... але роботи не поменшало. Навпаки, набравшись енергії і тепла від весняного сонечка, так і хочеться творити... пісні писати хочеться, співати хочеться, жити хочеться...

Дозвольте представитися - Дівчина із іншого життя, по паспорту Ярослава Божко. Займаюся музикою стільки, скільки себе пам'ятаю. Перший мій концерт відбувся у 5 років. Це було незабутньо... Ти стоїш на сцені, а всі твої друзі і знайомі в залі, і вони твої перші глядачі. Перший поклон, перші аплодисменти.

В дитинстві я мріяла стати відомою піаністкою. Готувалася до вступу у музичне училище... але... Відкривши для себе спів, мрії мої дещо змінилися. Я вступила до музичного училища, але вже на іншу спеціальність - Хорове диригування. Я закохалася у мистецтво хорового співу, на той момент  мені здавалося, що це і є сенс мого життя.

Училище я не закінчила... але це був не фінал, а тільки початок. Мене захопив театр. У театральному я відчула свободу. Творити.... ось, що найважливіше! Я писала музичне оформлення до спектаклів, в яких сама ж і грала, і співала... Я зробила неможливе, поєднавши  три улюблених заняття( музика, спів, театр).  Три в одномуsrc=/exec/fckeditor/editor/images/smiley/msn/regular_smile.gif

Але час швидкоплинний... і все має свій початок і кінець...

Життя диктує свої правила... Дуже часто потрібно чимось жертвувати. За проханням батьків зараз я отримую іншу спеціальність, яка зможе забезпечити мене у скрутний час.. Але та Дівчина із іншого життя досі в мені. Бо саме музика лікує душевні рани, саме музика робить людей іншими, вона здатна змінювати настрій. Музика запалює, музика захоплює.

Вона надає моєму життю сенсу. Музика.x_7b4b86ef.jpg

З любов'ю, Дівчина із іншого життя.