Андрей Козловский у Воронежі
Гурт "Тайна Третьей Планеты" в Донецьку
Великий кримський Байк-фест у Сімферополі
Фестиваль "Рок Булава" у Коростені
Глеб Самойлоff & The Matrixx (Росія) в Харкові
Фестиваль "Звіробачення-2012" у Києві (International Grindcore Fest)
Глеб Самойлоff & The Matrixx (Росія) в Києві
Емір Кустуріца і No Smoking Orchestra в Києві
Гурт "Сестри Тельнюк" в Харкові
Гурт "Оркестр Че" у Донецьку
Уііі. Мій перший блогопост) Ніколи блогів не вів і якось не хотілось. А тут раптом видалась така можливість і стало цікаво, що з того може вийти. І одразу ж виникла проблема про що написати. Не дуже хочеться йти за основною масою блогерів і розповідати про свій день в ріал-таймі) Бо звісно те, що я нарешті виколупав кусок персика з третього верхнього зубу справа - це моя велика перемога, але наврядчи, хтось прочитавши про це подумає "о. саме цієї інформації мені і не вистачало".
Я довго думав про що можна написати і от тепер, нарешті припинивши копирсатись у носі, я згадав, що є одне питання, яке мене цікавить вже не один рік - чи потрібна музична освіта. Одразу скажу, що вся моя музична освіта обмежена 5-6 уроками гри на акустичній гітарі і приблизно такою ж кількістю уроків гри на гітарі електричній, а нотні записи так і залишаються для мене темним, дрімучим лісом. Останнім часом випадає багато можливостей для спілкування з різноманітними музикантами, які кажуть: "мати б освіту". а я завжди думаю, а чи так вона потрібна.
Час від часу проглядаючи свої музичні доробки самих різних жанрів, які я все мрію реалізувати у життя, я постійно ловлю себе на думці, що самі оригінальні, цікаві, непересічні речі були написані мною у перші місяці моєї гри на гітарі - тоді, коли я ще не знав таких слів, як пентатоніка чи флажолет, коли гамма була для мене чимось загадковим, акорди я придумував собі сам, а кількість музичних ходів здавалась необмеженою. А потім я пішов на уроки гітари і одразу зрозумів, що тепер я можу написати щось тільки в межах того, що мене навчили. І з кожним уроком, маргінальність моєї музики зростала. Саме тому я подумав, що ну його нафіг і продовжив досліджувати музику самостійно.
Зрозуміло, що поступово, навіть людина, яка ніколи не брала уроків гри, вивчає все більше технічних прийомів і взагалі на власному досвіді розширює свій багаж музичних знань. Але як на мене, коли ти знайшов щось на власному досвіді, то його використання у музиці стає набагато більш природним і гармонійним, тому що це для тебе стає ще одним гарним звуком, а не просто, влучним з теоретичної точки зору, технічним прийомом.
Коротше кажучи, як на мене найкраща музична освіта - це самоосвіта. Маючи інтернет, займатись нею - не проблема. Вона не тільки дозволить зосередитись на вивченні самих цікавих прийомів, а й зекономити пару гривняків) + це найкраща можливість створити свій власний стиль і звучання.
Звісно, маючи музичну освіту, набагато легше записати свій твір і поділитися ним з іншим, звісно вона може дати більш збалансований музичний розвиток, але на основу будь-якого мистецтва - повну свободу і необмежений політ фантазії - вона, як на мене діє негативно.
Всім вищесказаним я ні в якому випадку не претендую на об'єктивність. Хоча хтозна)
З любов'ю, Юджин
Peace. Out.

КОМЕНТАРІ (
41)